√оловна стор≥нка (укр.)

 орисн≥ матер≥али дл¤ вчител≥в художньоњ культури

’удожн¤ культура. 9 клас. ”рок є 1.
¬иди мистецтва та специф≥ка њхньоњ художньо-образноњ мови

јвтор презентац≥њ: √армаш Ћ.¬.

ћета та завданн¤ уроку: ознайомити учн≥в з пон¤тт¤ми "мистецтво", з просторовими, часовими та просторово-часовими (синтетичними) видами мистецтва; розкрити пон¤тт¤ "художн≥й образ" у мистецтв≥.

ќбладнанн¤: презентац≥¤ "¬иди ≥ мова мистецтва".
“ип уроку: засвоЇнн¤ нового матер≥алу.

’≤ƒ ”–ќ ”

≤. ¬ступне слово вчител¤

’удожн¤ культура Ї нев≥д'Їмною частиною духовноњ культури людства. ¬она в≥дкриваЇ людин≥ шл¤х до прекрасного. ќснова художньоњ культури - мистецтво, ¤ке в художн≥х образах в≥дображаЇ д≥йсн≥сть, концентруЇ в соб≥ головн≥ особливост≥ естетичного ставленн¤ до св≥ту. ћистецтво покликане виховувати художн≥й смак людини, розвивати њњ здатн≥сть до творчост≥ за законами краси. “ож ¤кий зм≥ст ми вкладаЇмо в пон¤тт¤ "мистецтво"?

ћистецтво Ц це водночас ≥ творенн¤, ≥ п≥знанн¤ св≥ту, ≥ сп≥лкуванн¤. ¬оно звернене до почутт≥в людини ≥ впливаЇ на нењ з великою силою, виховуючи через любов до прекрасного моральн≥ ¤кост≥. ћи слухаЇмо музику, читаЇмо книги, в≥дв≥дуЇмо музењ, дивимось к≥ноф≥льми й театральн≥ вистави - ≥ наше житт¤ наповнюЇтьс¤ красою, набуваЇ нового зм≥сту.

ћистецтво справедливо називають п≥дручником житт¤, прагнучи таким чином п≥дкреслити його п≥знавальне значенн¤. јдже творч≥сть - це не лише результат натхненн¤, вона безпосередньо пов'¤зана ≥з розвитком сусп≥льства, його традиц≥-¤ми ≥ культурою. «а витворами мистецтва й ≥сторичними пам'¤тками, що д≥йшли до нашого часу, ми д≥знаЇмос¤ про житт¤, традиц≥њ, ≥деали краси, ф≥лософ≥ю, побут людей р≥зних час≥в. ∆иттЇве призначенн¤ мистецтва пол¤гаЇ в його здатност≥ порушувати важлив≥ сусп≥льн≥ проблеми й тим самим впливати на св≥тогл¤д та етичну позиц≥ю людей.

≤≤. –обота над темою уроку

1. ѕерегл¤д презентац≥њ, що м≥стить ≥люстрац≥њ р≥зних вид≥в мистецтва.
—качати/завантажити презентац≥ю (253 Mb) ѕо¤сненн¤ до презентац≥њ: в арх≥в з презентац≥Їю вход¤ть також ауд≥офайли. ѕ≥д час показу презентац≥њ можна включити музику, натиснувши л≥вою кнопкою миш≥ на спец≥альний значок на слайд≥.

2. јктуал≥зац≥¤ опорних знань

як≥ види мистецтва вам в≥дом≥?

„им же в≥др≥зн¤ютьс¤ види мистецтва один в≥д одного?

ћистецтво ¤к найважлив≥ша частина культури про¤вл¤Ї себе у величезн≥й р≥зноман≥тност≥ вид≥в художньоњ творчост≥ людини. ÷е театральна постанова ≥ ф≥льм, поема ≥ симфон≥¤, живописне полотно й арх≥тектурна споруда, скульптура ≥ ювел≥рний вир≥б.  ожен ≥з вид≥в мистецтва маЇ своњ особливост≥, а в ц≥лому вони в≥дображають усе багатство естетичного ос¤гненн¤ людиною св≥ту. ƒл¤ розр≥зненн¤ окремих мистецтв ≥снуЇ спец≥альне пон¤тт¤ - види мистецтва, тобто устален≥ форми його ≥снуванн¤, що склалис¤ ≥сторично.

ћистецтво - одна з форм сусп≥льноњ св≥домост≥; процес ≥ результат творчоњ д≥¤льност≥ людини, в≥дтворенн¤ д≥йсност≥ в художн≥х образах, основа художньоњ культури.

”крањнське слово "мистецтво" походить в≥д н≥мецького Meister (майстер), ¤ке в свою чергу походить в≥д латинського Magister (навчитель, начальник), що в свою чергу, в≥рог≥дно, утворене шл¤хом поЇднанн¤ сл≥в magis ("великий") та histor знавець, ум≥лець, згодом - актор (histrion).

ћистецтво взаЇмод≥Ї з ≥ншими складниками культури - рел≥г≥Їю, наукою, мораллю. ” стародавньому  итањ, прим≥ром, ус≥х митц≥в - художник≥в, поет≥в, музикант≥в - називали мудрец¤ми. ƒавн≥ греки, синтезуючи естетичн≥ й етичн≥ ≥деали, ввели окреме пон¤тт¤ "калокагат≥¤" - Їдн≥сть краси ≥ добра. ” давнину мистецтво було нев≥дд≥льне в≥д рел≥г≥йних в≥рувань, спри¤ло усв≥домленню рел≥г≥йних ≥стин.

“ерм≥н "мистецтво" не в≥дразу набув сучасного значенн¤. ” —тародавн≥й √рец≥њ, наприклад, ≥ мистецтво, ≥ техн≥ку виконанн¤, тобто майстерн≥сть, позначали одним словом - "техне".

III. –обота з таблицею "¬иди мистецтва".

¬исновки: ¬заЇмовплив р≥зних вид≥в мистецтва часто зумовлюЇ виникненн¤ дуже ц≥кавих твор≥в. Ќаприклад, в≥домий л≥тературний тв≥р ћ. √огол¤ "“арас Ѕульба" став основою створенн¤ шедевр≥в художнього, музичного, театрального й к≥нематограф≥чного мистецтв.

ўоб повноц≥нно насолоджуватис¤ скарбами художньоњ культури, треба знати мистецьку мову. ћузиц≥ властива ≥нтонац≥йно-образна мова, де основним елементом емоц≥йного вираженн¤ Ї про≥нтонований звук, навколо ¤кого кристал≥зуютьс¤ вс≥ ≥нш≥ художн≥ засоби (ритм, темп, мелод≥¤, гармон≥¤, тембр). ” зображувальних мистецтвах переважають р≥зн≥ елементи художньоњ мови: у граф≥ц≥ - л≥н≥¤, у живопису - кол≥р.  ≥нематограф маЇ складну художню мову, оск≥льки поЇднуЇ засоби р≥зних вид≥в мистецтв - л≥тератури, музики, образотворчого мистецтва, театру - з власними художньо-техн≥чними дос¤гненн¤ми, насамперед мистецтвом монтажу.

4. ќдним ≥з найважлив≥ших пон¤ть у мистецтв≥ Ї художн≥й образ, ¤кий поЇднуЇ реальний св≥т ≥ творчий задум митц¤. ’удожн≥й образ - особливий спос≥б в≥дображенн¤ житт¤, характерний лише дл¤ мистецтва. ” художньому образ≥ автор не просто в≥дтворюЇ побачене або почуте, а й створюЇ за допомогою сл≥в, кольору, звук≥в або пластичноњ форми ще одну д≥йсн≥сть. ќбраз може бути простим, зрозум≥лим - реал≥стичним, а може бути й дуже складним, ірунтуватис¤ на символ≥чному р≥шенн≥ митц¤.

≤V. ѕерев≥рка засвоЇнн¤ нових знань.

- ¬изначте призначенн¤ мистецтва.
- Ќазв≥ть види мистецтва.
- „им зумовлене розмањтт¤ вид≥в мистецтва й чому кожен ≥з них потр≥бен людин≥?
- „ерез художн≥ засоби виразност≥, що наведен≥ нижче, визначте види мистецтва: слово, звуко≥нтонац≥¤, кол≥р, об'Їмно-просторов≥ форми, л≥н≥¤, штрих, св≥тлот≥нь, акторська майстерн≥сть.

V ƒомашнЇ завданн¤

 ористуючись л≥тературними та ≥нтернет-джерелами, знайд≥ть р≥зн≥ визначенн¤ пон¤тт¤ "мистецтво" ≥ з≥ставте њх. «апочаткуйте веденн¤ словника, занотуйте своњ самост≥йн≥ знах≥дки. ѕ≥дготуйте розпов≥дь про ≥стор≥ю одного з мистецьких шедевр≥в.