«Запорожець за Дунаєм» — опера С. С. Гулака-Артемовського, що є першим твором цього жанру на лібрето українською мовою. Прем'єра відбулась у Петербурзі 14 квітня 1863 року. Дія перша Нелегко живеться простим українцям на чужині, під владою турецького султана. Біля хати запорожця Карася його прийомна дочка Оксана сумує за своїм коханим, козаком Андрієм. Вона мріє перелетіти разом з милим до рідних дніпровських берегів, жити з ним в одному гніздечку, на батьківщині. Хлопці й дівчата, так само як й Оксана тужать на чужині, утішають дівчину й ідуть разом з нею на роботу в поле. Добряче підвипивший Карась не без підстав побоюється зустрічі зі своєю сварливою дружиною Одаркою. Але уникнути неприємної розмови йому не вдається. Одарка обсипає чоловіка лайкою, допитуючи, «відкіля це ти узявся». Карась пускається на різні вигадки: запевняє, що занедужил у дорозі, сьорбнув горя й мало-мало не помер. Однак під напором наполегливої дружини він проговорюється, що провів дві ночі у небоги. Це остаточно виводить із себе ревниву Одарку, і сварка приймає загрозливий оборот.